Вона носила квіти в волоссі І ними грався він і ще вітер Здавалося давно вже дорослі Але кохали щиро мов діти. Відчинені серця, щирі очі Таких не так багато є в світі Лилися сльози щастя щоночі Обіцянки назавжди любити.
Вона носила квіти в волоссі, І ними грався він і ще вітер. Здавалося, давно вже дорослі, Але кохали щиро, мов діти. Відчинені серця, щирі очі, Таких не так багато є в світі. Лилися сльози щастя що ночі, Обіцянки на завжди любити. Будиночок на розі двох в
Не обіцяй назавжди, не обіцяй на вічно, Де твоє, моє завтра? У скронях вітер свище. Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. Залежить час найблищій, Та не завжди від тебе....
Квіти у волоссі (Вона носила квіти в волоссі і ними грався він і ще вітер. Здавалося давно вже дорослі, але кохали щиро мов діти. Відчинені серця, щирі очі таких не так багато є в світі, лилися сльози щастя щоночі, обіцянки назавжди любити.)
