Ще не вмерла України і слава, і воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Пісня про отамана - Батька Нестора Івановича Махно. В іншій версії він цівку(в даному випадку підствольну накладку рушниці) плечем перетер - діру зробив в походах. Не те що наші кабінетні отамани! ТРІШКИ КОЗАЦЬКИХ І ПАРТИЗАНСЬКИХ СПІВАНОК ТУТ ЛИШАЄМО&
Ми сини козацькі жителі великої країни. Ми для неї живемо і за нею ми загинемо. Ми ніколи не здамося в нас тече козацька кров. Помремо за Батьківщину ця земля нас годувала... (На коліна перед Україною!)
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля, Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже, За Карпати відоб'ється, згомонить степами, України слава стане поміж ворогами. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.