Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте
як тобі сказати без тебе не можу спати. і місяць по кімнаті розкинув сатин. очі тобі зав'яжу і серце своє покажу. тобі про все розкажуть з настільних картин. тримай мене міцно одною рукою. так сильно і ніжно вбивай мене. віддай мені муку, своїми руками. моїми губами лікуй, лікуй, себе. посеред моєї хати, на мене будеш кричати. бо як же тобі порвати і в серці сліди, тi. чи чуєш як страшно мені у полоні. як в твоїх долонях, нема так ніде. і крила так важко розправити пташці. коли бідолашку погубить любов. тримай мене міцно, одною рукою. так сильно і ніжно вбивай мене. віддай мені муку, своїми руками. моїми губами лікуй, лікуй, себе. тримай мене міцно, одною рукою. так сильно і ніжно вбивай мене. віддай мені муку, своїми руками. моїми губами лікуй, лікуй, себе
