Коли тебе я загубила, Я не знала хто зламав, Мої…. крила…. І кожну ніч тебе чекала, Я любила не втрачала, Віри…. Гадала що вистачить сили….. Все для тебе, Почуття і небо, І зірки над нами це тобі , А без тебе, Я неначе вітер, Що не знає, Куди їде. Але
Всеодно [Вдаль понесуть яскраві зірки... Так холодно світять вони... І в твоїх очах це вогонь... Та всеодно... кохатиму тільки тебе, А холод на крилах несе моє серце тобі...]
У тобі так багато сторін, Я просто не розумію, Я просто хочу спитати тебе, Чому ти настільки красива? Чому в мене ціла купа дивних речей, Яких я не розумію, Яких я не відкриваю тобі, Бо це все може вбити, Тебе це може вбити. 1. Трошки більше, ніж навхрес