Я НЕ БОГ І НАВІТЬ НЕ ІКОНА,ТИ МОЯ ТА НЕ СПІШУ ДОДОМУ,ВЖЕ НЕ ТАК ЯК КОЖНУ НІЧ КРИЧАТЬ ВІРШІ МАЛЮЄ СНІГ,ВЖЕ НЕ ТАК ЯК КОЖНУ НІЧ КРИЧАТЬ ПІСНІ,СПІВАЮТЬ СЕРДЦЕ ВКРАЛА
Твій листок золотого клена вже намок і не летить до неба. Вже не так як кожну мить кричать вірші співає дощ. Вже не так як кожну ніч мовчать пісні ковтають. Серце вкрала...
Мені так мало тут тебе - Світ без тебе може бути, тільки я ніяк День без тебе може бути, ніч без тебе жах О, дай тобою все відчути, як в останній раз Я візьму тебе з собою, бо не сходять без тебе сонце і зорі✿ܓ■
Відчиняй, я вдома Відчиняй, я вдома І не бався такими словами Не вбивай, я ж убитий прийшов Роздягай і цілуй мої шрами Доки є все тільки твоє Не буди - життя не спав Не мовчи все чую так Не буди - життя не спав Я вже давно не вмію такВідчиняй
Небо і я - то майже сім’я, скільки разом спалили зілля. Я не допив ще свого життя, хоч кожен початок шукає кінця. Ти як? Чи не проти вдихнути мій дотик, стояти навпроти? Небо лягло, вдарило током!
Вже не Сам...Я не Бог, і навіть не ікона. Ти моя, а не спішу додому. Вже не так, як кожну ніч, кричать вірші... малює сніг. Вже не так, як кожну ніч, кричать пісні, співають... Серце вкрала.
