Меня послали мамо вчитисі до Львова, Я поступила в трете ПТУ. На ту стипендію розїлась, як корова, Бо пиріжки дешеві, як гівно. Мамо, ну що маю робити? Мамо, але я дурна! Ви наказали, мамо, щоб я не гуляла, Бо львівські хлопці хочуть тілько секс, Свого наставника я врешті покохала, Він має дачу, але старий, як пес. Перегідрольом вибілила коси, Побрила ноги, маю манікьюр, Тепер по ночах я вивчаю секси, А в день на парі я роблю перекур.
відчинені серця, щирі очі таких не так багато є в світі лилися сльози щастя щоночі обіцянки назавжди любити. будиночок на розі двох вулиць паркан плющем осіннім завитий здавалося дощі схаменулись здавалося завжди буде літо. лише один дзвінок телефону і варто тільки їм захотіти повіяло теплом з-за кордону а одже неодмінно летіти. не обіцяй назавжди не обіцяй навічно де твоє-моє завтра у скронях вітер свище. не обіцяй, навіщо? не обіцяй, не треба залежить час найближчий та не завжди від тебе. і раптом все змінилось навколо проблеми, ціни, сни сподівання роз’їхалися як діти в школу що першим було стало останнім. їй у варшавські спальні райони йому москву бетоном залити але кохання у таксофонах приречене не довго прожити. куди ведуть строкаті дороги чому ви заблукали у світі вас сотні, тисячі, вас мільйони в ізраїлі, канаді, на кріті. є спогади про те, як було все надії є на те, як все буде нас доля стрімко течією несе бо ми є не титани, ми люди. не обіцяй назавжди не обіцяй навічно де твоє-моє завтра у скроня
Меня послали мамо вчитисі до Львова, Я поступила в трете ПТУ. На ту стипендію розїлась, як корова, Бо пиріжки дешеві, як гівно. Приспів: Мамо, ну що маю робити? Мамо, але я дурна! Ви наказали, мамо, щоб я не гуляла, Бо львівські хлопці хочуть тілько секс, Свого наставника я врешті покохала, Він має дачу, але старий, як пес. Перегідрольом вибілила коси, Побрила ноги, маю манікьюр, Тепер по ночах я вивчаю секси, А в день на парі я роблю перекур.
Знов настане ніч і скоро ранок буде, Так, звичайна річ, але ж ви усюди, Може, навпаки ви проживете І самі себе знайдете? Приспів: Загублені люди не вміють відчувати... Не вміють відчувати... Загублені люди, на все їм наплювати... На все їм наплювати
Масікі,я знаю як ви ненавидите сучасну попсу,хіп-хоп і те що називається Ар енд Би)),але мені набридло постійно виконувати вам соло!;)Тому,не треба дякувати,просто насолоджуйтесь!))))
І річок кришталеві очі,славлю вроду твою дівочу.Тебе мучила польська шляхта,австріяки і кляті німці,але вижило Прикарпаття-мій народ,щирі УКРАЇНЦІ.Браття східні та майте ж розум,Ви не бійтесь ту вражу силу,нам не треба того союзу,не кладіть себе у могилу.
Брати-хохли Ебание, ну тепер ви розумієте, що навіть ЦАХАЛ (Армія Оборони Ізраїлю) смокче мені, а МОССАД (розвідка) дезорієнтований, паралізований і в АХУЕ?.. Бо я є - NORD Freedom Libera.ТОР--->Визволитель від Free.DOM'a +)
, відчинені серця, щирі очі таких не так багато є в світі лилися сльози щастя щоночі обіцянки назавжди любити. будиночок на розі двох вулиць паркан плющем осіннім завитий здавалося дощі схаменулись здавалося завжди буде літо. лише один дзвінок телефону і варто тільки їм захотіти повіяло теплом з-за кордону а одже неодмінно летіти. не обіцяй назавжди не обіцяй навічно де твоє-моє завтра у скронях вітер свище. не обіцяй, навіщо? не обіцяй, не треба залежить час найближчий та не завжди від тебе. і раптом все змінилось навколо проблеми, ціни, сни сподівання роз’їхалися як діти в школу що першим було стало останнім. їй у варшавські спальні райони йому москву бетоном залити але кохання у таксофонах приречене не довго прожити. куди ведуть строкаті дороги чому ви заблукали у світі вас сотні, тисячі, вас мільйони в ізраїлі, канаді, на кріті. є спогади про те, як було все надії є на те, як все буде нас доля стрімко течією несе бо ми є не титани, ми люди. не обіцяй назавжди не обіцяй навічно де твоє-моє завтра у скр
Меня послали мамо вчитисі до Львова, Я поступила в трете ПТУ. На ту стипендію розїлась, як корова, Бо пиріжки дешеві, як гівно. Мамо, ну що маю робити? Мамо, але я дурна! Ви наказали, мамо, щоб я не гуляла, Бо львівські хлопці хочуть тілько секс, Свого наставника я врешті покохала, Він має дачу, але старий, як пес. Перегідрольом вибілила коси, Побрила ноги, маю манікьюр, Тепер по ночах я вивчаю секси, А в день на парі я роблю перекур.
