Від туману і тополі народився вітер в полі Народився він в сорочці голубій Його весна в гори звала його осінь чарувала А він зиму щирим серцем полюбив П - в Ой ти русява наречена сяйвом смутку золочена Ти прийшла до мене вчора увісні Наречена моя Ладо нар
Від туманної тополі народився вітер в полі, народився в полі вітер молодий. Його весна чарувала, його осінь в гори звала, а він зиму щирим серцем полюбив...
Вже не сон ( А день розірве сни на тисячі шматків а вітер понесе уламки твоїх крил все те, що ти шукав, впаде брудним дощем ти наздогнав себе і більше не втечеш.)
