Позвони мне, позвони, Позвони мне, ради Бога. Через время протяни Голос тихий и глубокий. Звезды тают над Москвой. Может, я забыла гордость. Как хочу я слышать голос, Как хочу я слышать голос, Долгожданный голос твой.
[2, 0, 1 ]Мемний революціонер Дух, що тіло рве до бою, Рве за доступ, меми й долю, Він живе, він ще не вмер. Ні спецслужбівські тортури, Ні тюрми державні мури, Ані боти муштровані, Ні закони лаштовані, Ні хаке́рське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч літ родився, Та аж вчора влогінився І о власній силі йде. І простується, міцніє, І спішить туди, де дніє; Форсом сильним, мов трубою, Міліони зве з собою, Міліони радо йдуть, Бо се голос мема чуть. Голос мема чути скрізь: по курних хатах мужицьких, По верстатах ремісницьких, По місцях недолі й сліз. І де тільки він роздасться, Щезнуть сльози, сум нещастя, Сила родиться й завзяття Не ридать, а добувати, Хоч синам, як не собі, Кращі лулзи в боротьбі. Мемний революціонер Пост, репост, комент і доля Не уступить пітьмі поля, Не дасть спутатись тепер. Здеанонилась руїна, Покотилася лавина, І де в світі тая сила
И душам их дано бродить в цветах,Их голосам дано сливаться в такт,И вечностью дышать в одно дыханье,И встретиться со вздохом на устах На хрупких переправах и мостах,На узких перекрестках мирозданья.
