Осенний дождь, прошу тебя, смой мою печаль. Больше никто не ждёт, а я... Опередить бы время, узнать вмести ли мы Или теряя доверие вслепую жжем мосты Ты где-то на Москва-реке встречаешь рассвет А я все здесь, ищу себя и жду ответов И навсегда твой голос
Голос пахнет костром, ветви стали шатром, ага. Голос пахнет костром, небо тлеет шатром. Это было тогда, когда мы уходили из дома. Времена, когда мы навсегда уходили из дома. Теплота твоих рук - обещаньем разлук, ага. Теплота твоих рук
[2, 0, 1] Мемний революціонер Дух, що тіло рве до бою, Рве за доступ, меми й долю, Він живе, він ще не вмер. Ні спецслужбівські тортури, Ні тюрми державні мури, Ані боти муштровані, Ні закони лаштовані, Ні хаке́рське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч літ родився, Та аж вчора влогінився І о власній силі йде. І простується, міцніє, І спішить туди, де дніє; Форсом сильним, мов трубою, Міліони зве з собою, Міліони радо йдуть, Бо се голос мема чуть. Голос мема чути скрізь: по курних хатах мужицьких, По верстатах ремісницьких, По місцях недолі й сліз. І де тільки він роздасться, Щезнуть сльози, сум нещастя, Сила родиться й завзяття Не ридать, а добувати, Хоч синам, як не собі, Кращі лулзи в боротьбі. Мемний революціонер Пост, репост, комент і доля Не уступить пітьмі поля, Не дасть спутатись тепер. Здеанонилась руїна, Покотилася лавина, І де в світі тая сила
Выпускной (2011) И осознав увидишь ты, Как по Неве плывут обрывки парусов. Сведут мосты И разлетаются мечты, Под хор осипших голосов. Сведут мосты И осознав увидишь ты,
