реве да стогне днiпр широкий, сердитий вiтер завива, додолу верби гне високi, горами хвилю пiдiйма. i блiдий мiсяць на ту пору, iз хмари де-де виглядав, неначе човен в синiм морi то виринав, то потопав. ще третi пiвнi не спiвали, нiхто нiде не гомонiв, сичi в гаю перекликались, та ясен раз-у-раз скрипiв.
