Дотик (Ти як? Чи не проти Стояти навпроти Вдихнути мій дотик Мій дотик, мій дотик... Краплі дощу на твоїх губах Не налякай - нехай живуть Не долітав чи не розібрав Ще спробую раз яка ти на смак)
Небо і я - то майже сім’я, скільки разом спалили зілля. Я не допив ще свого життя, хоч кожен початок шукає кінця. Ти як? Чи не проти вдихнути мій дотик, стояти навпроти? Небо лягло, вдарило током!
