Чого являєшся мені у сні? Чого звертаєш ти до мене? Чудові очі ті ясні, сумні, Немов криниці дно студене? Чого являєшся мені у сні? Чому уста твої німі? Чому уста твої німі? Приспів: Хоч знаєш, знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе, люблю
Чого являєшся мені у сні? Чого звертаєш ти до мене чудові очі ті ясні, сумні, немов криниці дно студене? Чого являєшся мені у сні? Чому уста твої німі? ...Хоч знаєш, знаєш, знаєш, добре знаєш, як я люблю тебе, люблю без тями....
Не спи, моя рідна земля! прокинься, моя Україно! Відкрий свої очі у світлі далеких зірок. Це дивляться з темних небес загиблі поети й герої - всі ті, хто так вірив у світле майбутнє твоє.
Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?
Чого являєшся мен
Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьм
