Кволий промінь сонця пробився крізь хмари – Одразу люди одягли окуляри. І це сонце не сліпить, просто кожен хоче Заховати душу, заховати очі. Відгородитись високим парканом – Його не перескочиш, не проб’єш тараном. Кожен має проблеми, кожен має турботи, М
Коли часом здається, що ти зайва людина І що власне життя для життя не причина, Коли думаєш знову, що існуєш даремно, Ти подумай про тих, кому завжди темно! Можеш чути радість пташиного співу, Перекати грому, шелестіння зливи! Твоя біда – не біда,
Коли часом здається, що ти зайва людина І що власне життя для життя не причина, Коли думаєш знову, що існуєш даремно, Ти подумай про тих, кому завжди темно! Можеш чути радість пташиного співу, Перекати грому, шелестіння зливи! Твоя біда – не
Коли часом здається, що ти зайва людина І що власне життя для життя не причина, Коли думаєш знову, що існуєш даремно, Ти подумай про тих, кому завжди темно! Можеш чути радість пташиного співу, Перекати грому, шелестіння зливи! Твоя бі
Ми живемо у колі вузьких інтересів – Побутових умов, механічних процесів. Так зміни своє життя, щоб радіти щохвилі! Щоб ця радість росла в геометричній прогресії, Щоб звільнити цей світ від журби та депресій!