Надя Вусик я тебе кохаю любима без тебе життя своє не уявляю. Ти вибач мені що я не кохав але ж тоді я ще не знав що ти-моя доля, що ти-моє щастя і мрія. Пробач, що я був дурнем тоді. Я дуже жалію про це. Адже рідніше за тебе людини у мене нема ти єдина і
[..ну ось я вже більше нічого не бачу..нічого не чую..і я вже не я...закінчився ще один день..а це значить ти скоро підеш..і закінчиться моє життя.....]
