місяць повний я іду на кладовище,ти ще сонний,розкопаю тебе більше,ти не бійся я легенько лиш вкушу,і техенько за собою поведу,буду пити кров тільки твою і нікому не зроблю болю,відкриваються відчуття,забуваєш що таке життя,насолоду відчуй безмежну і навч
Більше Не Можу Без Тебе _........Аж теплі краплі дощу Десь загубилися в небі Без них не може земля Так як і я Більше не можу без тебе Більше не можу без тебе....
Літературно-музичний перформанс Мар’яни Садовської і Наталки Сняданко за мотивами роману «Фрау Мюллер не налаштована платити більше», фрагмент, Мистецький Арсенал, Київ, 12.04.2014
навіть не віриться.... уявіть собі, що через декілька місяців ми вже не будемо сидіти на урокахи всі разом...НІКОЛИ..Але наш 11-в клас школа буде пам*ятати завжди...наші пріколи...наші історії... я завжди буду пам’ятати вас..!!!!!!
ти не боялась вогню і вчила бачити місто,так неподібно на всіх носила світле намисто,мов теплі краплі ДОЩУ десь загубилися в небі..без них не може земля так як і я більше не можу без тебе...
Мені дуже погано коли тебе немає поруч...Рідненька я хочу завжди бути поряд з тобою,відчувати твій подих,стук твого серця,дотик твоїх ніжних рук,твої солоденькі губки,дарувати тобі ніжність,любов і зігрівати своїм теплом!!!
Літературно-музичний перформанс Мар’яни Садовської і Наталки Сняданко за мотивами роману «Фрау Мюллер не налаштована платити більше», фрагмент, Мистецький Арсенал, Київ, 12.04.2014
шуть відомі журнали...Ми маєм бути разом,я більше не можу чекати.Я ХОЧУ ВСЕ І СРАЗУ,Я ЗНАЮ-Я БУДУ ЦЕ МАТИ !!!Твою колючу і дику любов,мою горячую кров перемішати .
☆Світ мрій - таємний лист, Тут немає бід і сліз, Тут трави живі і чарівний ліс, Тут мене ніколи не знайдуть. Саме про це я мрію, Саме цих мрій більше не боюсь, Та не втрачаю надію Стрінути там любов свою☆
Та ніщо не вічне, а любов тим більше,Він хотів як краще, а віддав назавжди,А вона чекала, просто сил не стало І струна порвалась!Ти його болиш десь всередині,Провалився міст на половині.Мобільного екран плаче словами,Може і добре...
1.Пробач, пробач, але я більше так не можу Я йду туди, любов мені лиш допоможе Ми дуже різні, і в мене вибору нема Я йду туди, де будуть вартіші слова Пробач, коханий, але я більше так не хочу Я хочу розуміння, а мабуть багато хочу Тож люблю і кажу