[2,0,1] позволь тебя крыльями неба обнять замедли время пока будем мечтать я растворюсь как туман вдалеке мысли убьют раста я ни е холодом пропитана душа давно по тебе ливнями плачет она шепотом кричит умоляя зовет по тебе одной тоскует и ждет холодом пропитана душа давно по тебе ливнями плачет она шепотом кричит умоляя зовет по тебе одной тоскует и ждет Там где рассвет, заката нет Лучами солнца передам привет Там где нас нет, печали свет А мне бы лишь услышать твой голос в ответ Мечты поделили на молекулы любви разделили берегами зачеркнули время мы то что было всё прошло, без тебя мне холод сделали с тобой работу над ошибками любовью связаны мы, любовью повязаны мы и полетим с тобою в нужном направлении холодом пропитана душа давно по тебе ливнями плачет она шепотом кричит умоляя зовет по тебе одной тоскует и ждет холодом пропитана душа давно по тебе ливнями плачет она шепотом кричит умоляя зовет по тебе одной тоскует и ждет
[2, 0, 1] Мемний революціонер Дух, що тіло рве до бою, Рве за доступ, меми й долю, Він живе, він ще не вмер. Ні спецслужбівські тортури, Ні тюрми державні мури, Ані боти муштровані, Ні закони лаштовані, Ні хаке́рське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч літ родився, Та аж вчора влогінився І о власній силі йде. І простується, міцніє, І спішить туди, де дніє; Форсом сильним, мов трубою, Міліони зве з собою, Міліони радо йдуть, Бо се голос мема чуть. Голос мема чути скрізь: по курних хатах мужицьких, По верстатах ремісницьких, По місцях недолі й сліз. І де тільки він роздасться, Щезнуть сльози, сум нещастя, Сила родиться й завзяття Не ридать, а добувати, Хоч синам, як не собі, Кращі лулзи в боротьбі. Мемний революціонер Пост, репост, комент і доля Не уступить пітьмі поля, Не дасть спутатись тепер. Здеанонилась руїна, Покотилася лавина, І де в світі тая сила
[2, 0, 1 ]Мемний революціонер Дух, що тіло рве до бою, Рве за доступ, меми й долю, Він живе, він ще не вмер. Ні спецслужбівські тортури, Ні тюрми державні мури, Ані боти муштровані, Ні закони лаштовані, Ні хаке́рське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч літ родився, Та аж вчора влогінився І о власній силі йде. І простується, міцніє, І спішить туди, де дніє; Форсом сильним, мов трубою, Міліони зве з собою, Міліони радо йдуть, Бо се голос мема чуть. Голос мема чути скрізь: по курних хатах мужицьких, По верстатах ремісницьких, По місцях недолі й сліз. І де тільки він роздасться, Щезнуть сльози, сум нещастя, Сила родиться й завзяття Не ридать, а добувати, Хоч синам, як не собі, Кращі лулзи в боротьбі. Мемний революціонер Пост, репост, комент і доля Не уступить пітьмі поля, Не дасть спутатись тепер. Здеанонилась руїна, Покотилася лавина, І де в світі тая сила
ТУМАННЫЙ СМЫСЛ НАШЕЙ ВСТРЕЧИ,ПРОКРУЧИВАЮ ВЕЧНОСТЬ,ИЩУ ОШИБКИ.НОЛЬ,ОДИН,ДВА,ТРИ,ВНУТРИ ТВОЙ ГОЛОС ГОВОРИТ:"НА ПРАВИЛЬНОМ ПУТИ.БЕГИ,БЕГИ"Я ПОДОЙДУ К ТЕБЕ НЕ ЗАМЕТНО,ТЫ НЕ УВИДИШ МОЕГО ЛИЦА,Я НЕ ОТВЕЧУ НА ТВОИ ВОПРОСЫ,НАЯВУ НЕ СЛЫШНО МОЕГО ГОЛОСА..
